Ціна яйця і готелі в Хорватії: чи стануть закупівлі Міноборони з червня прозорішими

У п’ятницю Міноборони на нараді презентувало план закупівель харчування на наступні півроку. Відповідно до презентації предметом закупівлі буде лише товар, а не послуга (до повномасштабного вторгнення і у 2022 МО ще закупало послугу харчування, але зараз військові готують все самі), закупівлі виносяться на торги в систему Прозорро, а на каталог продуктів встановлено граничні ціни.

Перед тим, як говорити, чи достатні це заходи, варто пояснити, як відбувались закупівлі Міноборони в сфері харчування в останні роки і чому там виник яєчний скандал.

За радянських часів в армії були господарські двори, які заготовляли і готували їжу. Але в 2006 міністр оборони Анатолій Гриценко віддав це питання на аутсорс. Господарські двори мали згорнутись, а натомість з’явились люди, які швидко скумекали, що тут можна добре поживитись.

Ще один важливий нюанс. У 2017 система забезпечення їжею армії зазнала суттєвих змін порівняно з Нацгвардією чи прикордонниками. Було запропоновано харчування армії за натівським зразком, що передбачав каталог продуктів на понад 400 позицій. І власне кажучи, з 2020 року порівнювати формування цін для МО і Нацгвардії некоректно.

При цьому Міністерство оборони проводило тендери не на окремі товарні групи (скажімо крупи, овочі чи м’ясо, що дозволило б участь безпосередньо виробників), а на так звану "дободачу" — триразове харчування для військового на добу (з урахуванням кількості калорій, білків, жирів та вуглеводнів, які він мав би отримати).

Тобто на ринок виходили лише фірми-посередники, які утворили "закритий клуб".

В останнє десятиліття за цей ринок змагались три умовні групи: "кримські" (ПП "Артек-союз", ПП "Збалансоване харчування", ФОП Василенко, ТОВ "Маяк-Південь"), "генерал-єнакіївські" (ТОВ "Геус-групп", ТОВ "Військсервіс-Волонтер"", ТОВ "Транс логістик центр", ТОВ "Час мрій") та "білоцерківські" ( ТОВ "Преміум Компані", ТОВ "Фуд Кук").

Ці компанії бадьоро бились між собою за те, хто відкусить більший шмат на контрактах. А коли якась із фірм зашкварювалась в скандалі, то її просто переіменовували і запускали в тендери по новій. До речі, зараз деякі компанії знову активно перереєстровують.

Якщо хтось із постачальників занадто зближався з чиновниками Міноборони, конкуренти скаржились в АМКУ і суди. Зараз вже можна говорити, що мінімум два заступники міністрів оборони втратили свої посади в рамках "харчових боїв". Хоча ні першого, ні другого не можна назвати безневинними жертвами.

Як і постачальників доброчесними. "А в практиці ось цих просто вивезти в ліс і закопати, тому в принципі, якщо постачальнику не повернули гроші за поставлений товар, а просто подякували – він має бути радий", — розповів Цензор.НЕТ на умовах анонімності один з постачальників великих компаній.

На 2023 МО підписано 10 договорів із компаніями, які взяли на себе забезпечення військових частин у різних областях.

Серед них найбільший контракт мала вже згадана в яєчному скандалі "Актів компані" — вона отримає 13 мільярдів, її найближчі конкуренти отримають — 8,9, ще дві компанії, які по суті є представниками однієї групи — приблизно по 4,5 мільярда кожен.

У попередній рік найбільше контрактів – 8 – мала компанія "Преміум компані" (зараз виступає як "Актив компані").

Як розповіли джерела Цензор.НЕТ, на початку року постачальники хотіли підвищити ціну дободачі до 160₴ Міноборони відмовилось піднімати ціну. Тоді власниця вже всім відомої завдяки скандалу компанії замовила експертизу, яка обґрунтовувала ціну не нижчу 150 грн, що дозволило вийти на 137,04 — 144,06 грн у контрактах.

Дободача — це єдина ціна, яку контролює МО. При цьому військовий має отримувати на добу 3000 калорій +500, якщо він у зоні бойових дій.

У рамках підписаного договору виконавець надає свій каталог продуктів. Фактично ніде не було прописано, як і з чого формується ціна продукту, що дозволяє формувати її непрозорим чином. Як результат виник скандал із яйцями по 17₴

Каталог продуктів додавався до кожного договору, при цьому ціни різних постачальників могли бути як однаковими, так і суттєво різнитись.

Наприклад, у договорах однієї компанії кабачки свіжі ішли по 91 грн, а в іншої по 99. Або капуста свіжа в одному 36,5, в іншому -37,2. Але на більшість позицій ціни були однакові. Наприклад, гречана крупа – 87, ковбаса сирокопчена – 312, куряча тушка охолоджена – 87.

При цьому після яєчного скандалу МО зупинило проплати по контрактах, і в договорах ціна на ряд позицій була переглянута і знижена.

Так, ціна на яйця в найвідомішому контракті була знижена до 9 грн з 17. Також були знижені в рамках переговорів через листування в різних постачальників ціни на осетр — з 450 до 200, кави розчинної – з 750 до 510, чаю зеленого пакетованого – з 363 до 250, борошна з 18 до 15,30.

При цьому в різних договорах було змінено ціни на різні продукти.

Опинившись у скандальній ситуації, коли ціни на постачання армії виявились вищими, ніж в ритейлу, Міністерство оборони організувало кілька зустрічей з представниками мереж супермаркетів. На першій ритейл сказав, що на існуючі умови МО він не зайде. Тоді МО запропонувало дати свій варіант. На другій зустрічі, яка відбулась у травні, представниками ритейлу було запропоновано схему, де товар і доставка розводились на електронних торгах на два окремі тендери – закупівля продуктів у виробника і доставка, а самі продукти харчування продавались би лотами (молочка, овочі, крупи тощо). Втім ця схема не враховувала реальної дислокації військових частин, коли ПДД в одній області, а підрозділи в інших областях на лінії фронту.

Тоді ж заступник міністра оборони Денис Шарапов запропонував ритейлерам дати їхні ціни на товари по каталогу та пропозиції по ціні доставки на 100 км.

Схоже, пропозиції не надійшло.

Натомість минулої п’ятниці Міноборони на зустрічі з тим же ритейлом та компаніями-постачальниками презентувало схему нової закупівлі.

У договорах залишать лише закупівлю продуктів харчування, а послугу приготування приберуть (бо військові зараз готують самі), каталог на 409 позицій залишать, торги вийдуть на Прозорро. Постачання буде розбите на два десятки лотів (за територіальною ознакою). Умови тендерів визначить спеціально створений колегіальний орган.

Під час наради особливо яскравими були кілька дискусій.

Так, представник однієї з компаній постачальників запитав у заступника міністра Дениса Шарапова, як їм працювати, якщо постанова уряду 335 забороняє їм мати прибуток.

На що Шарапов усміхнувся і спитав, а як постачальники виживали в попередні часи.

Питання більш ніж цікаве, зважаючи на те, що компанії спромоглися на момент заморозки виплат після яєчного скандалу фактично за свій кошт годувати армію 2 місяці.

"Так, а що ви хочете, там зараз один з постачальників новий п’ятизірковий готель у Хорватії будує", — кажуть в МО.

"Вони беруть товар у виробника, заводів за найнижчою ціною. При цьому заводи ідуть на це з розумінням, що вони годують армію, навіть хай собі у збиток. Але у постачальника є фіксована маржа, і вони за неї триматимуться. Якщо ви хочете поставити граничні ціни, то вони просто постачатимуть на частини найгіршої якості товар", — розповів днями співрозмовник видання серед виробників.

Інша цікава частина дискусії під час презентації стосувалась каталогу. Як вже згадувалось, він був розроблений у 2017 з використанням стандартів НАТО, але запроваджений наспіх, створив коридор для корупції.

Кілька тижнів тому Мінекономіки ініціювало перед Міноборони розглянути можливість скорочення каталогу. Як варіант було запропоновано відмовитись від частини позицій, які не замовлялись. В результаті було сформовано список з 24 позицій, куди потрапили крупа саго, насіння льону, а також охолоджені індичатина та телятина. Керівники МО серединної ланки виступали проти такого скорочення під час попредніх нарад. Там же з’ясувалось, що телятину не замовляли з однієї причини — армію годували рік тоннами конфіскату з Білорусі.

Друга цікава дискусія під час презентації нової системи закупівлі сталась між Шараповим та керівницею антикорупційного комітету Ради Анастасією Радіною.

Голова комітету поцікавилась, чи буде прибрано каталог і, почувши, що ні, назвала нову систему закупівлі "дорогим експериментом".

Шарапов з нею не погодився.

"Власне, не тільки я, але і НАБУ говорить, що каталог сам по собі – корупційний ризик. 409 позицій, з них реально постачається третина, але на цю третину ціни завищуються, на те, що не поставляється — занижуються. І так виводиться 145,60 грн на бійця на добу. Плюс, 409 позицій — це за визначенням виключення виробників, які могли б визначити норм ціни, а вимога доставки по всій Україні "туди, не скажу куди" — виключає менші регіональні ритейлмережі та і взагалі ритейл, який резонно каже, що їм треба планувати логістику", — пояснила Радіна в розмові з Цензор.НЕТ.

У Міноборони вважають, що каталог як такий треба зберегти, бо він дає можливість годувати солдат більш якісно і щоб постачальник возив їм не лише кашу і морожену курятину. А граничні ціни убережуть контракти від ігор з цінами на яйця.

Насправді, існує кілька рівнів корупційних ризиків під час укладання харчових контрактів в МО. На верхньому рівні, коли постачальники домовлялись про потрібні умови договорів на рівні певних керівників. На нижчому – це "співпраця" постачальників із начпродами самих військових частин, коли постачальник може домовитись із людиною і поставити те, що в нього є, бо замовляє товар безпосередньо частина (і замість дешевого осетра там буде курятина чи яйця за вигідною ціною), може бути історія з пустою накладною (доказів цього автору не надали, а кажуть такі випадки є).

Непотрібного конкурента можуть також вибити скаргами від частини. Зараз якраз така історія відбувається з одним із постачальників.

Ще одне питання – граничні ціни. В Міноборони їх вирахували шляхом порівняння цін каталогу постачальників, цінами в магазинах та на продмаркеті. Додали індекс інфляції та % на логістику, який взяли у нинішніх постачальників.

Тут вже сталася легка перепалка між Шараповим та представницею ритейлу, бо представники мереж супермаркетів хотіли більше деталей про логістику. На що Шарапов нагадав, що чекав їхніх пропозицій хоча б розрахунку на 100 кілометрів, але так і не дочекався.

"Я хочу почути їхні розрахунки, коли в них одна точка доставки буде 100 метрів до ПДД, а інша 50 км в поле і асортимент на 15 бійців", — обурився вже в кулуарах представник Міноборони.

Після презентації в понеділок почалась наразі найцікавіша частина. Коли представники тендерного комітету мали узгодити кваліфікаційні умови. Вже в п’ятницю було зрозуміло, що ці люди працюватимуть у режимі "потрібно на позавчора".

До роботи комітету була долучена представниця антикорупційної ради Дана Ярова. Чесно кажучи, запит на кандидатуру був отриманий в режимі цейтноту і члени ради не до кінця розуміли, куди відправляють делегата.

В результаті Ярова отримала навіть не дорадчий, а звичайний голос серед представників Міноборони. "Мені здалось, що рішення про моє призначення було спущено згори, бо я навіть не встигла проговорити, чи треба антикорупційній раді мати звичайний голос, а не дорадчий і чи не суперечить це законодавству", — зазначила представниця антикорупційної ради.

Ще в п’ятницю представники МО означили для себе важливість збереження прямих договорів. І фактично понеділок і вівторок члени тендерного комітету були під тиском керівництва МО, щоб цю опцію зберегти. "В результаті я змушена була встати і заявити про тиск керівництва Міноборони, після чого ми проголосували вихід на аукціони Прозорро", — каже Ярова.

Тепер закупівлі проходитимуть за 30 статтею закону про Публічні закупівлі.

Відповідно до цієї статті закону "електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу. Приведені ціни визначаються з урахуванням значень інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки".

Втім, якщо аукціон не відбудеться, опція прямого договору лишиться.

Наступним завданням для комітету було встановити кваліфікаційні вимоги, щоб у конкурс змогла зайти більша кількість учасників, ніж є. Наприклад, однією з умов було, щоб компанії за 3 роки мали оборот 10% від ціни лоту. Ярова каже, що їй довелось годину доводити, щоб цю вимогу зняли, бо в бізнесу можуть бути різні періоди – десь більше заробити, десь менше. І така б умова теж звузила перелік учасників.

Ще одна умова – депозит 3% від суми договору. Це солідарна вимога МО, Мінфіну та Мінекономіки. Як гарантія виконання договору.

Наступна норма, яка може в когось викликати зауваження – це що один учасник не може брати більше 30% від лотів. "В умовах війни це здається виправданим. Бо уявіть, якщо один постачальник візьме всі лоти, то вирахувати його і розбомбити для росіян – раз плюнути", — зауважила Ярова.

Що в плюсах?

"Вперше з моменту повномасштабного вторгнення закупівлі Міністерства оборони повертаються на Прозорро. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним в постанову КМУ 1275 ( тут хотілось би відмітити роботу Міністерство економіки), а також завдяки непохитній позиції членів колегіального органу — прийняте рішення провести закупівлю саме через Прозорро. Не можу сказати, що це було легко, але ми вистояли під тиском, який таки був", — зазначає Ярова.

"Друге. Міністерство оборони запропонувало граничні ціни на всі 409 найменувань каталогу продуктів харчування. Для прикладу, гранична ціна на яйця вищої категорії 6,59 з ПДВ, яблук — 24,51 з ПДВ . В процесі торгів ціни можуть тільки знижуватися, підвищуватись вони не можуть. Далі за нас працюють ринкові механізми. Третє — за рахунок прописання кваліфікаційних вимог значно збільшилось коло учасників ринку харчової промисловості, які можуть стати постачальниками Міністерства оборони", — каже представниця антикорупційної ради.

Перші аукціони відбудуться вже найближчим часом і тоді можна буде говорити, наскільки ситуація змінюється чи ні. Але зважаючи на супротив МО по виходу на Прозорро в інших тилових закупівлях — це вже значний крок до прозорості.

Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ