Відносини між США та Радянським Союзом вже були напруженими, а нові ядерні загрози лише підсилювали інтерес до того, чому США були готові йти на ескалацію, незважаючи на потенційну ядерну війну.
Як повідомив аналітик AdAstra Антон Ганоцький, одним із факторів, що змусили США залишити свої війська на Корейському півострові, була стратегія стримування комунізму, яку активно просували після Другої світової війни. У 1949 році Китай став комуністичним, що змусило США занепокоїтися через можливість "ефекту доміно" – поширення комунізму по всій Азії. Тому, незважаючи на те, що перед війною планувалося виведення американських військ з Кореї, ситуація змінилася, коли США усвідомили: падіння Південної Кореї може призвести до глобальної експансії радянського впливу.
Корейська народна армія під керівництвом Північної Кореї успішно окупувала Сеул, і лише завдяки швидкому втручанню військ ООН, до яких приєдналися й американці, вдалося зупинити наступ. Але найцікавіше, що поява китайських добровольців в жовтні 1950 року кардинально змінила хід конфлікту. Масштабна інтервенція Китаю з армією від 300 тисяч до 1 мільйона осіб поставила під сумнів майбутнє війни.
Історики досі дискутують, чому Сталін не вдатися до прямої військової підтримки, але однією з версій є те, що в СРСР існували побоювання щодо можливості застосування США ядерної зброї. Натомість Радянський Союз обмежився підтримкою Північної Кореї через постачання зброї та інструкторів.
Аналітик підсумовує, що не варто порівнювати Корейську війну з подіями в Україні. Україна воює самостійно, без підтримки сил ООН проти ядерної держави. Головним же прихильником "корейського сценарію" завершення війни в Україні є Китай, який просуває ідею заморожування лінії фронту та переговорів. Проте переговори Корейської війни не призвели до значних домовленостей, окрім припинення вогню та обміну полоненими, додає Ганоцький.
Джерело: The Page