Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України закрила справу щодо заборони продажу активів державного зрадника
Було ухвалено рішення про закриття справи за апеляційною скаргою представників АРМА на постанову ВАКС.
Міністерство юстиції займає послідовну позицію стосовно активів осіб під санкціями у тих випадках, де є підстави та докази для застосування санкційного стягнення. Відомство підкреслює: безповоротне стягнення активів можливе лише в рамках санкційної процедури за рішенням Вищого антикорупційного суду.
Ця правова позиція захищає державу від можливих компенсацій та ризику повернення майна його власнику. Оскільки санкційне стягнення активів передбачає безповоротний перехід майна у власність держави без права на компенсацію колишньому власникові. У разі ж реалізації арештованого майна в рамках кримінального провадження, якщо справа закривається без вироку про конфіскацію, всі кошти від продажу повинні бути повернені власнику після закриття справи та зняття арешту, повідомляє Міністерство юстиції України.
Нагадаємо, 25 грудня 2024 року ухвалою Вищого антикорупційного суду, серед іншого, було заборонено Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, здобутими від корупційних та інших злочинів (АРМА), реалізовувати рухоме та нерухоме майно, включаючи активи, що належали державному зраднику Віктору Медведчуку і його дружині Оксані Марченко. Ця заборона стосується лише тих активів, що знаходяться на території України.
8 січня 2025 року агентство «АРМА» подало апеляційну скаргу на цю ухвалу.
23 січня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду закрила апеляційне провадження за результатами розгляду цієї апеляційної скарги.
Водночас голова АРМА Олена Дума вважає, що заборона на продаж активів Медведчука може допомогти йому оскаржити санкції в Європейському суді. Вона зазначила, що «рішення ВАКС створить негативні прецеденти для інших активів, наприклад, яхти Медведчука, продаж якої може поповнити бюджет на мільярди гривень, і це вплине на Україну на міжнародному рівні.
Крім того, міжнародні партнери можуть негативно сприймати такі українські рішення щодо зрадників, оскільки право ЄС буде враховувати рішення, ухвалені в Україні, і посилатися на них».
: