Зеленський оголосив тимчасовий мораторій на блокування роботи бізнесу силовиками

зеленський

Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення, яке передбачає запровадження "фактичного мораторію" строком на три місяці на блокування роботи підприємств правоохоронцями, а також доручила внести зміни до законодавства, щоб захистити бізнес від тиску силовиків.

Про це президент Володимир Зеленський оголосив у своєму вечірньому відеозверненні.

рішення РНБО щодо економічної безпеки та економічної стабільності саме зараз, у час воєнного стану. Чітко визначені кроки, які допоможуть і українським підприємцям, і державним інституціям подолати увесь той комплекс проблем, про який багато говорилося цими тижнями", – заявив президент.

За його словами, це рішення передбачає низку кроків:

  • буде сформовано Раду з підтримки підприємництва, до складу якої увійдуть відомі представники бізнесу;
  • уряд представить зміни до закону про Бюро економічної безпеки та деяких інших законів, щоб максимально обмежити можливості для тиску на легальний бізнес.
  • строком на три місяці запроваджується "фактичний мораторій на проведення правоохоронцями процесуальних дій, які можуть блокувати роботу підприємств";
  • буде проведений аудит системи моніторингу ризиків податкових накладних;

"Держава свою частину морального договору з бізнесом виконає. Важливо, щоб і кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей: бізнес сплачує податки, працює легально, "в білу", поважає працівників і працівниць і точно не працює з Росією", – наголосив Зеленський.

Президент також своїм указом №21/2024 від 23 січня увів у дію рішення РНБО "Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану".

Згідно із ним, Кабінетові Міністрів невідкладно доручено:

  • внести на розгляд Верховної Ради законопроєкти про внесення змін до закону "Про Бюро економічної безпеки України", Кримінального процесуального кодексу та низки інших законів з метою встановлення гарантій захисту законних інтересів бізнесу під час кримінальних проваджень;
  • внести законопроєкт про внесення змін до закону "Про оборонні закупівлі" щодо врегулювання граничного рівня прибутку для державних контрактів, що виконуються під час дії правового режиму воєнного стану;
  • провести аудит системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування.

Водночас Офісу генпрокурора, Державному бюро розслідувань, Національній поліції , БЕБ та СБУ рекомендовано:

  • утримуватися протягом трьох місяців від проведення процесуальних дій у кримінальних провадженнях, якщо це може заблокувати підприємницьку діяльність;
  • провести у тримісячний строк аудит обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях щодо бізнесу та визначити доцільність їх подальшого застосування;
  • провести аудит кримінальних проваджень у справах про правопорушення, що посягають на функціонування економіки держави;
  • за результатами аудиту виробити ефективні механізми забезпечення захисту підприємництва від можливих зловживань з боку правоохоронних органів.

Крім того, Офісу генпрокурора спільно з Мінцифри та Мін’юстом рекомендовано розробити аналітичний модуль до Єдиного реєстру досудових розслідувань з можливістю публічного доступу до узагальнених даних щодо діяльності правоохоронних органів і модуля подання онлайн скарг від підприємців.

Як повідомлялося, в останні дні обурення широкого кола українських підприємців викликало затримання бізнесмена та керівника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, через занадто жорсткі, на їх думку, дії правоохоронців у цій справі. Мазепа є одним із засновників громадського руху "Маніфест 42", який закликав українські бізнес-об’єднання до спротиву свавіллю силовиків.

22 січня скарги бізнесу на тиск правоохоронців прокоментував президент Володимир Зеленський. Він назвав дискусію з бізнесом "непростою" і закликав підготувати рішення, "щоб усі складнощі між урядовями, бізнесом, правоохоронцями були зняті".

Після заяви Зеленського Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід для Мазепи, зменшивши розмір встановленої для нього застави з 350 млн грн до 21 мільйона гривень. Після внесення цих коштів підприємець вийшов із СІЗО.

Автор: Михайло Орлюк