Німеччина спростила отримання громадянства для українських біженців і дозволила мати кілька паспортів
Німецький Бундестаг ухвалив закон, який спрощує набуття громадянства ФРН і дозволяє множинне громадянство. Нові правила поширюватимуться і на українських біженців.
На засіданні у п’ятницю, 19 січня, "за" ухвалення цього закону проголосували 382 депутати, "проти" – 234, утрималися – 23, повідомляє Deutsche Welle.
Закон покликаний прискорити натуралізацію іноземців у Німеччині – для цього буде достатньо проживати в країні п’ять років замість нинішніх восьми. Також потрібно буде виконати низку умов, зокрема, мати роботу та скласти іспит на знання мови. За умови особливих успіхів в процесі інтеграції (володіння німецькою мовою, участь у волонтерській діяльності, наявності професійних успіхів і кваліфікації) для отримання німецького громадянства буде достатньо і трьох років.
Крім того, іноземцям, які прийняли громадянство Німеччини, дозволять зберігати також колишній паспорт.
Народжені у ФРН діти іноземців автоматично отримуватимуть німецьке громадянство, якщо один з батьків мешкає в Німеччині понад 5 років. Наразі це відбувається тільки за умови, що один із батьків проживає в Німеччині понад вісім років. Після досягнення повноліття їм не доведеться, як нині, обирати між німецьким громадянством і громадянством, успадкованим від батьків.
Водночас закон передбачає обмеження прав на набуття громадянства ФРН для певних категорій людей. Так, відмовлятимуть у німецькому паспорті тим, хто вчиняє "антисемітські, расистські або інші дії з мотивів, що зневажають людську гідність". Ще однією перешкодою на шляху до громадянства ФРН стане поведінка, що демонструє невизнання рівноправності чоловіків і жінок, а також багатоженство.
Читайте також: Кількість українських біженців у Німеччині перевищила 1,1 мільйона
За допомогою реформи законодавства про громадянство німецька влада має намір зробити Німеччину більш привабливою для кваліфікованих фахівців.
"Ми хочемо, щоб люди, які вже давно є частиною нашого суспільства, також могли брати участь у формуванні нашої країни демократичним шляхом. Нашій демократії потрібні люди, які відстоюють її і роблять її сильною", – наголошувала міністр внутрішніх справ ФРН Ненсі Фезер.
Як повідомлялося, за даними Євростату, статус тимчасового захисту у країнах Європейського Союзу на кінець листопада 2023 року мали 4,27 млн громадян, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення. За листопад (останні наявні дані) їх кількість зросла на 36,6 тис.
Найбільше одержувачів тимчасового захисту з України перебувають у Німеччині (1,24 млн осіб; 28,9% від загальної кількості), Польщі (955,11 тис. осіб; 22, 3%) та Чехії (369,33 тис. осіб; 8,6%). Сумарна частка цих країн становить 59,8%.
Автор: Михайло Орлюк